Меню

Кельменецький район

Кельменецький район розташований у лісостеповій зоні Прутсько-Дністровського межиріччя північно-східної частини Чернівецької області.

Археологи стверджують, що на території району виявлено багато давньослов'янських поселень Х-ІХ ст. та городищ пізніших часів, коли територія теперішньої Буковини була складовою частиною Руських князівств — спочатку Київського (Х-ХІ ст.), а з 1199 р. — Галицько-Волинського.

Історичні документи вперше згадують село у 1559 р. 3 того часу воно іменувалося Кєльменєшти (1642), Кельменцей (1817) Легенда розповідає, що на місці, де розташовані Кельменці пролягали шляхи з Поділля та Верхнього Придністров'я до Молдови. Зупинився якось на перетині цих шляхів один енергійний і заповзятливий чоловік на прізвище Кельман, щоб започаткувати свою справу. Незабаром тут з'явилася корчма і садиба корчмаря Кельмана, а трохи згодом — оселі людей, які працювали на нього. Садибу подорожні називали двором Кельмана, а його працівників — кельменцями.

Селище Кельменці розташувалося на зелених берегах невеликої річки Потік. Селище має зручне для мандрівників географічне розташування. А сам район розташований на Буковині таким чином, що на його території українсько-молдавський кордон простягається на 72 км. Тому на його території працюють 3 прикордонні застави та 2 відділення прикордонного контролю, а Кельменецька комендатура координує їхню роботу. Тут також діють 3 митні пости, до яких входять 11 автомобільних і 3 залізничних пункти.

Відвідини східної частини Буковини розпочинаються з оглядової екскурсії урочища Червона могила в Кельменцях, далі ведуть до с. Дністрівка, де туристи познайомляться з народною творчістю й оглянуть Свято-Покровську церкву 1856 р. будівництва. Із села водним маршрутом по Дністру можна дістатися до підніжжя скелі, де знаходяться залишки печер Бакотського скельного монастиря XII-XIII століть часів Галицько-Волинського князівства.

Далі можна продовжити знайомство з історією Кельменеччини, обравши для огляду пам'ятки архітектури — Святомихайлівську церкву (1892) у Кельменцях чи Свято-вознесенську церкву (1884) у с. Бабин. Святоуспенська церква, що в с. Комарів, — найстаріша в районі, вона збудована у 1765 р. Туристи можуть доповнити свої маршрути Кельменеччиною також оглядом Святодмитрівської церкви в с. Бернове або Свято-Михайлівської в Перківцях.

Але, безперечно, Кельменеччина вражає подорожніх насамперед своїми природними витворами, як, наприклад, заказник "Бабинська стінка". Тут за мільйони років утворилися своєрідні природні комплекси великих обривів і пологих схилів. Дивлячись на дивовижні геологічні розрізи Дністровського каньйону, можна наочно прослідкувати геологічну історію — знизу догори виходять на поверхню нашарування епох. Ось глауконіто-кварцеві шари, ось піщані, а ось аргіліти — відповідно Кембрійський, Силурійський та Сарматський геологічні періоди, які сягають глибини історії планети на 500 мільйонів років.

А на півночі району є геологічна пам'ятка природи, що здивує кого завгодно. Вона називається "Шишкові горби". Це тригрядовий горбастий ланцюг окремих шишкоподібних горбів конічної форми висотою 15-20 м, що утворився внаслідок руйнування природними процесами бар'єрного рифу органічного походження теплого міоценового моря. Найвищі горби розташовані між селами Бабиним і Грушівцями та Нагорянами та Вороновицею.

У цих самих місцях — у Грушівцях — знаходиться давня пам'ятка садово-паркового мистецтва — парк Трушовецький заснований у XIX ст. У парку близько 20 видів дерев і чагарників з яких багато рідкісних для Кельменеччини — бузок персидський горіх сірий, робинія біла, троянда сталиста та ін.

На території райлікарні в Кельменцях виходить на поверхню мінеральне джерело "Кельменецька мінеральна вода". Вода має гідрокарбонатно-натрієво-кальцієвий вміст (1,4 г/л). своєю загальною мінералізацією вона подібна до Кисловодського "Нарзану". А хто не любить "Нарзан"! Отже є нагода скористатися щедрим даром природи.

А в районі с. Бернове розташований іхтіологічний заказник "Бернівський острів", який утворився внаслідок створення Дністровського водосховища. Мілководдя навкруги цього острова уподобали для нересту цінні види іхтіофауни — сом, лящ, щупак короп та інші риби. Увага, рибалки! Тут для вас справжнє роздолля та простір — велика протяжність водосховища дозволяє рибалити протягом цілого року. Місця для риболовлі в Кельменецькому районі — села Макарівка, Вороновиця, Коновка, Грушівці, Дністрівка, Бернове, Мошанець, повз які протікає Дністер.

Не тільки рибалки, а й мисливці можуть потішити себе, знайти своє мисливське щастя на Кельменеччині. Масиви дубових лісів, розташовані у північно-східній частині Дністра, є чудовими місцями для полювання. А що буде здобиччю — перната дичина чи заєць-русак — це вже залежить від мисливської удачі.

Так і живуть кельменчани. У єднанні з історією свого краю, за природою, з якими пов'язані і місцеві звичаї та обряди, I автентичний фольклор. А в кожному населеному пункті вони свої, притаманні лише йому.