Меню

Кіцманський район

Кіцманський район — один із найстарших у Чернівецькій області. На заході він межує з Вижниччиною, тому природа його так само вабить туристів, аматорів гірської романтики. Ні в кліматі району, ні в його природі, ні в історії майже немає відмінностей між районами-братами. Говорячи про казкові ландшафти Вижниччини, те саме можна сказати і про Кіцманщину, про її жителів. Вони добре пам'ятають свою історію, дбають про природу свого краю, тому що не можна жити на Буковині і не бути залюбленим у неї.

Кіцманщина розляглася в південно-західній частині області, її перетинає річка Прут та її допливи — Совиця, Глиниця, Брусниця.

Історія району сягає в сиву давнину. Тут знайдені пам'ятки культури землеробських племен Трипільської культури IV-III тисячоліття до н. е., пам'ятки культури бронзового періоду II тисячоліття до н. е., а також досить поширені пам'ятки ранньозалізного віку.

На території села Мамаївці виявлено 20 археологічних пам'яток. Перша згадка датована 1580 р.

Ще у першому тисячолітті тут поселились слов'яни. Розкопки в с. Ревно відкрили очам дослідників два слов'янські городища VIII-X ст. У Х-ХІІ століттях Кіцманщина була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, з X до XIV ст. ці землі входили до Київського, а потім Галицького та Галицько-Волинського князівств. Долина Пруту здавна була торговим і військовим шляхом, тому це водночас сприяло і розвитку краю, і його спустошенню. Потім ці землі підпадали під владу молдавських господарів, і Кіцмань як найстаріше поселення уперше згадується в грамоті господаря Олександра Доброго у 1413 р.

Між Молдавією і Польщею тривалий час точилися загарбницькі війни, а в 1774 р. буковинський край перейшов до Австрії. Австрія принесла в край високу європейську культуру, передові на той час технології. У Кіцмані у 1788 р. відкрився великий ярмарок, один із найбільших у краї. Він став настільки відомим, що грамотою австрійського кайзера Франца ІІ від 31 липня 1798 р. Кіцмань одержав статус міста-ярмарку. Це в свою чергу призвело до зростання економіки та кількості жителів, яких на 1900 р. було близько 6000.

У 1940 р. радянські війська увійшли в Північну Буковину. Вперше після княжих часів Кіцманщина знову стала одним цілим зі своєю історичною батьківщиною. Минав час, загоював рани, присипляв пам'ять. Життя налагоджувалося, зростав добробут, і Кіцманщина за рівнем економічного зростання опинилася серед кращих районів і в області, і в республіці. Значний розвиток культури був наслідком економічного зростання. 3 цього благодатного краю вийшли такі особистості, як Дмитро Гнатюк, Іван Миколайчук, Михайло Івасюк, Володимир Івасюк, Оксана Савчук і багато інших.

Відразу, як тільки ви потрапите на Кіцманщину, ви відчуєте подих історії, неперевершену красу цього краю. Достатньо хоча би, наприклад, приїхати до села Чортория, де чудово зберігся пам'ятник архітектури XIX ст. — палац Манеску. На території палацового парку росте дуже рідкісне в Україні тюльпанове дерево. Якщо вам пощастить бути тут в кінці травня — на початку червня, ви побачите, як воно пишається надзвичайно красивими квітами.

А в смт. Лужани — найстаріша в Буковині культова споруда - Успенська церква. Її збудовано у 1453 р.

Тільки для Буковини характерні дві церкви — Берегометська (1786) та Різдва Богородиці у с. Іванівцях неповторні храми "хатнього типу". До гуцульської архітектурної школи належать Успенська церква XVII ст. в Дубівцях, Успенська (1850) в Оршівцях та Костянтинівська церква (1779) в Ошихлібах. Це дерев'яні культові споруди. А ось зразками кам'яної буковинської архітектури є Успенська церква (1786) у с. Глиниця та Шипинецька церква Різдва (1812).

Бог щедро наділив красою природу Кіцманщини, заповівши людям жити в злагоді з нею. I люди дбають про неї так, як про святиню. Віддавна збережені і доглядаються мешканцями пам'ятки — урочище "Буковий праліс" та урочище "Ринва" I с. Рєвно. Тут збереглися вікові реліктові дуби. А в с. Киселів пам'ятка садово-паркового мистецтва "Урочище "Гайдейка".

 

Серед перлин природи також дендропарк в Лужанах, величезний регіональний ландшафтний парк "Чернівецький", який охоплює села Біла, Стрілецький Кут, Ревно, Бурдей, Користувату, Глиницю, Драчинці, Нові Драчинці. Туристу є де походити з фотоапаратом, побути наодинці з лісом, послухати його вічну розповідь про дива Кіцманщини. Краще один раз побачити, ніж сто разів почути, як каже народна мудрість. А побачити є що. Якщо у вас вистачить енергії — беріть рюкзака і вирушайте в подорож. У Великих Станівцях ви потрапите до урочища "Сосни" і подихаєте повітрям, насиченим хвоєю, у селах Зелене та Глиниця Прут відкриє вашим очам дивні картини урочища "Стінка", у Брусниці ви відпочинете біля Чорторийських озер.

А в с. Чортория розляглось озеро "Лебедине" — орнітологічний заказник, де живуть ці благородні птахи. Вже з десяток років вони масово селяться тут. Спочатку прилетіла одна пара, згодом за нею потягнулися десятки. Ці ставки наповнюються нуртуючою водою з Черемошу і в багатьох місцях вони не замерзають. Тому лебеді відбувають на них всю календарну зиму і навіть гніздяться.

На території району взагалі багато озер і ставків, де можна відпочити та порибалити. А ліси Кіцманщини займають майже 8 тис. га. Тут водяться дикі кабани, лисиці, зайці, косулі, олені - простір і відпочинок для мисливців.

Варто побувати в Музеї рідної природи с. Зеленів. А в с. Брусниця природа не тільки милує око, а ще й лікує — тут знаходиться бальнеологічна лікарня на базі унікального родовища мінеральних вод трьох типів.

Легендарна Кіцманська земля дала світові чимало видатних особистостей – Володимир Івасюк, видатний український композитор і поет, один із основоположників української естрадної музики;  Михайло Івасюк, відомий український письменник;  Орест Руснак,  відомий оперний співак, Дмитро Гнатюк, оперний співак світової слави, Іван Миколайчук, видатного кіноактора, кінорежисера, славетного кіномитця.      

Джерело: відділ з питань туризму облдержадміністрації