Меню

До 70-річчя від дня народження Івана Миколайчука розроблено екскурсійний маршрут «Стежками Івана Миколайчука»

«Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко» — казав про Миколайчука великий Параджанов.

Легендарна Кіцманська земля дала світові чимало видатних особистостей – Володимир Івасюк, видатний український композитор і поет, один із основоположників української естрадної музики;  Михайло Івасюк, відомий український письменник; Орест Руснак,  відомий оперний співак, Дмитро Гнатюк, оперний співак світової слави та ін.

У селі Чортория, що на Кіцманщині народився і кіноактор та кінорежисер Іван Миколайчук, в особі якого українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців.

34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.

Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий.

         До туристичного екскурсійного маршруту «Стежками Вана Миколайчука» увійшли об’єкти, які пов’язані з життям видатного митця.

         Життя Івана Миколайчука було тісно пов’язано з містом Чернівці. У 1957 році він закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961 році - театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської.

Чернівецький музично-драматичний театр ім. О.Кобилянської  (1905 р.)

Місце знаходження: м. Чернівці, Театральна площа

Ключовою спорудою в забудові Театральної площі  є театр. У 1903 році остаточно вирішилось питання про будівництво цього приміщення. Вибрали фірму Фельнера і Гельмера з Відня для підготовки проекту і ведення будівництва. Вибір був не випадковим. Ця фірма була відома в Європі спорудженням 43 театрів. Різні автори по-різному визначають архітектурний стиль будинку. Ми визначаємо його як віденський проект з переважанням елементів стилю ренесанс у зовнішньому оформленні та оформлення інтер’єру в стилі бароко з поєднанням білих і золотих тонів, що надає йому елегантності.

1954 році театру присвоєно ім’я О.Кобилянської. В 1980 році перед входом   встановлена бронзова постать письменниці.

У рамках відзначення 70-річного ювілею Івана Миколайчука на Буковині на сцені Чернівецького музично-драматичного театру відбудеться показ вистави Львівським театром імені Марії Заньковецької "Небилиці про Івана” 14 червня 2011 року. У деньнародження Івана Миколайчука, 15 червня 2011 року - відбудеться кіномистецький вечір "Зірка українського кіномистецтва”.

Театральна площа (перша половина ХХ ст.)

Місце знаходження:м. Чернівці, Театральна площа

Розбудова Театральної площі розпочалась зі спорудження Палацу юстиції (1904-1906) Наступним був музично-драматичний театр. Потім послідовно - Єврейський дім, трогово-промислова палата, житлові будинки. Останньою спорудою був Румунський палац культури (1938). Таким чином площа отримала закінчену кінцеву прямокутну форму. Спочатку тут був рибний ринок, і площа носила назву Фішпляц. Пізніше її перейменували в честь австрійської імператриці Елізабет. У румунський період площа носила назву Александрі. З радянських часів називається Театральною.

Театральна площа за своїм архітектурно-планувальним рішенням не має аналогів у містобудуванні.

3 листопада 1918 року на площі відбулося Буковинське віче, на якому українці Буковини вирішили приєднатися до Західно-Української Народної Республіки. Про цю подію свідчить пам’ятна дошка, встановлена на медичному університеті.

На початку ХХІ ст. на площі влаштована алея зірок знаменитих митців Буковини.

Кінофільми на участю видатного актора, режисера та сценариста Івана Миколайчука постійно демонструються в кінотеатрі «Чернівці»

Кінотеатр «Чернівці»

Місце знаходження:м. Чернівці, Університетська, 50   

Кінотеатр „Чернівці”– колишня велика синагога - Темпль (Tempеl). Найкрасивішою синагогою Східної Європи називали колись єврейський Темпль, творіння львівського архітектора Юліана Захаровича, що знаходиться на розі вулиць Заньковецької та Університетської. Будівництво велося за кошти добровільних пожертвувань ста членів єврейської общини, поважних і шанованих громадян міста. Виконана у мавританському стилі, вона привертала увагу легкістю пропорцій і вишуканим оздобленням – здавалось, наче вона перенесена у Чернівці прямо з країн Сходу.

За свою історію синагога пережила немало драматичних моментів, однак найстрашнішою виявилася її остання сторінка, коли  синагога була підпалена німецькими завойовниками в 1941 році.

Майже півстоліття це місце лишалося безіменним. І тільки влітку 1990 року там було встановлено меморіальний камінь.

Тут починав свою кар’єру співака славетний чернівчанин Йозеф Шмідт. Про це сьогодні нагадує пам’ятна дошка у фойє кінотеатру. Під час Другої світової війни Темпль було поруйновано і спалено, у вогні згоріли усі священні сувої Тори.

 У 1954 році синагогу було перебудовано на кінотеатр „Жовтень”, зараз  -  „Чернівці”

В Івана Миколайчука була мрія: накрити стіл від Чорториї до Києва і запросити гостей    звідусіль на гостину. Цьогоріч мрія “Білого птаха Буковини” буде реалізована – з нагоди 70-річчя від дня народження славетного  українського кіноактора, сценариста і режисера крайова виконавча влада ініціює  проведення етно-фестивалю  “На гостини до Івана”. Ця безпрецедентна подія відбудеться 15 червня, у ювілейний день народження Івана Миколайчука на його батьківщині.

Фестивальне дійство пройде в селах Кіцманського району, розташованих вздовж автомобільного шляху від рідного села кіномитця – с. Чортория до м. Чернівці, і на ньому буде представлено традиційну народну буковинську фольклорну культуру, зокрема аматорське пісенне і танцювальне мистецтво, обряди, вироби майстрів декоративно-прикладного мистецтва і народних промислів, національного одягу і вишивок, страв буковинської кухні тощо. Фестивальні дійства будуть відбуватися в селах: Мамаївці (біля ресторанного комплексу «Золотий колос»), Лужани (біля торгівельного центру), Шипинці (біля ресторанного комплексу «СВ», Дубівці (біля загальноосвітнього закладу); Глиниця (на майданчику біля ресторанного комплексу «Білий лебідь), Зеленів (біля будинку культури), Чортория (на майданчику біля музею-садиби Івана Миколайчука). 

Кіцманські земля – колиска видатних особистостей та куточок       привабливої Буковини

Кіцманський район — один із найстарших з районів Чернівецької області.  На заході він межує з Вижниччиною, тому природа його так само вабить туристів, аматорів гірської романтики.Клімат району, природні ландшафти, багата історія району слугує добрим підгрунтям для розвитку туризму. 

Кіцманщина розташована в південно-західній частині області, її перетинає річка Прут та її допливи — Совиця, Глиниця, Брусниця.

Історія району сягає в сиву давнину. Тут знайдені пам'ятки культури землеробських племен Трипільської культури IV-III тисячоліття до н. е., пам'ятки культури бронзового періоду II тисячоліття до н. е., а також досить поширені пам'ятки ранньозалізного віку. На території села Мамаївці виявлено 20 археологічних пам'яток. Перша згадка датована 1580 р.

В смт. Лужани знаходиться найстаріша в Буковині культова споруда - Успенська церква. Її збудовано у 1453 р. Схожі храми збереглися в Румунії – в Радауцах (1360 р.) і Белінештах (1499 р.). Головне багатство храму – на його стінах. В радянські часи були відкриті розписи, зроблені в ХV столітті.

Ліворуч від входу зберігся портрет лицаря-вершника в червоній киреї, а під ним напис: „Аз пан Федір, зовоми Викольда... ритор храму сему...” Все вірно: у 1453 році боярин на ім’я Федір Вітольд купив Лужани у попереднього власника Враніча. Досить довго вважалося, що саме тоді й була зведена Вознесенська церква. Ця канонічна версія похитнулася в 2006 році, коли працівники Львівського спеціалізованого науково-реставраційного інституту „Укрзахідпроектреставрація” під час робіт у Вознесенській церкві віднайшли фреску з вершником, в якому признали Юрія Змієборця. І ось сенсація: цей фрагмент розпису датують ХІІІ сторіччям. Знахідка відразу підносить луганський храм на абсолютно новий щабель – фресок такої давнини немає в жодному храмі Західної України.

Бог щедро наділив красою природу Кіцманщини, заповівши людям жити в злагоді з нею. I люди дбають про неї так, як про святиню.

Серед перлин природи Кіцманщини слід відзначити дендропарк в Лужанах, величезний регіональний ландшафтний парк "Чернівецький", який охоплює села Біла, Стрілецький Кут, Ревно, Бурдей, Користувату, Глиницю, Драчинці, Нові Драчинці.. У Великих Станівцях знаходиться урочища "Сосни" і подихаєте повітрям, насиченим хвоєю, у селах Зелене та Глиниця Прут відкриє дивні картини урочища "Стінка". В селі Чортория є озеро "Лебедине" — орнітологічний заказник, де живуть благородні птахи - лебеді. Вже з десяток років вони масово селяться тут. Спочатку прилетіла одна пара, згодом за нею потягнулися десятки. Ці ставки наповнюються нуртуючою водою з Черемошу і в багатьох місцях вони не замерзають. Тому лебеді відбувають на них всю календарну зиму і навіть гніздяться.Цікавим є в Музеї рідної природи с. Зеленів.

Повертаючись до села Чортория, слід зауважити, що саме в цьому селі народився Іван Миколайчук. В хаті, де народився видатний митець зараз знаходиться музей-садиба.           В хаті збережено  традиційний  інтер’єр  багатодітної родини.  В двох кімнатах  та сінах  представлені  ікони, книги, фотографії, барвисті вишиванки та мережки  на одязі, ужиткові речі та знаряддя праці – все, що сформувало ще в дитячі роки дивосвіт Івана Миколайчука. На подвір’ї  встановлено бронзовий бюст  кіноактора, лауреата Державної премії ім. Шевченка І. В. Миколайчука.

Біля музею-садиби І.Миколайчука 15 червня 2011 року, з нагоди 70-річчя від дня народження українського кіноактора, сценариста і режисера відбудеться фестивальне дійство «На гостини до Івана».

Розробник: Оксана Лелюк