Меню

Заставнівський район

Благодатний клімат завжди сприяв землеробству і недарма, люди освоювали ці землі ще понад 11 тисяч років тому, що доводять наскельні малюнки в Баламутівській печері, й захищали свою землю. Про це свідчать могили-кургани навколо Заставни, вік яких понад — 4 тисячі років. А в с. Добринівцях збереглися від ранньослов'янського часу потужні оборонні споруди /III-IX ст.

На історичні події цей куточок землі чи не найбагатший. Земля Буковини була постійною ланкою, яка пов'язувала слов'янські, українські землі в одне ціле, в один народ, який віками розривали, нищили, але він боровся і вистояв, зберіг свою автохтонність, мову, звичаї, традиції та культуру.

Заставнівщина була центром національно-патріотичних рухів на Буковині. Так, у с. Товтри започаткувало свою діяльність товариство "Руська бесіда", яке об'єднало навколо себе палких поборників українства і з часом розширило свою сферу впливу на всю територію Буковини.

Батьківщиною першого митрополита Буковини Євгена Гакмана (1793-1873) є село Васловівці. Завдяки митрополиту Гакману впродовж семи десятиріч існувала самостійна Буковинська канонічна православна кефалія. За його сприяння збудовано кафедральну церкву та митрополичу резиденцію в Чернівцях.

Славними земляками заставчан є відомий художник Микола Іванович Івасюк (1865-1937), перший Президент Буковини Омелян Олександрович Попович, вчитель, громадсько-політичний діяч, просвітитель Іван Миколайович Бажанський.

 

Заставнівщина розташована в лісостеповій частині Прут-Дністровського межиріччя. На її території височить гора Берда - 515 метрів над рівнем моря (с. Васловівці), яка є найвищою точкою Східноєвропейської рівнини від Чорного моря на півдні і до Північного Льодовитого океану на півночі, від Варшави до Уральських гір. Назва гори походить від назви деталі старого ткацького верстата бердо, на який гора схожа за формою.

На горі Бердо і на Жорнищі (438 м над рівнем моря) – найкращі оглядові майданчики всього району, територія яких буяє різнобарв'ям “червонокнижних” рослин.

Ця рівнинно-горбиста зона багата на ландшафтні заповідники зі скелястими виходами, спелеокарстовими утвореннями. і болотами, водоспадами, печерами, ставками. карстовими проваллями і багатьма іншими дивами природи, подібне різноманіття яких в одному місці ніде просто не трапляється.

3 півночі Заставнівщину обрамлює Дністер, протяжність якоко в межах району становить майже 65 км. Висота дністровського берега сягає 150-160 метрів(!), швидкість течії річки коливається від 0,7 до 3 м/с.

Туристична Заставнівщина відкриває свої неповторні маршрути. Кожен край цікавий, але Заставнівщина — особливий. Ландшафти району сприяють розвитку пішохідного туризму та спортивного орієнтування. На території району протікає 3 річки — Савиця, Чорний Потік, Дністер.

Природа Заставнівщини чи не найбагатша на Буковині на заповідні природні об'єкти, різноманітні за своїм походженням, красою і багатством.

Придністров'я району охоплює 15 сіл, багате на історичні, геологічні та природні пам'ятки і є суцільною, понад 60-кілометровою зоною відпочинку.

Тих, хто вперше сюди приїздить, особливо вражають неповторна краса краю, мальовничі ландшафти, безліч природних заповідників, 160 ставків, віковічні ліси, дністровські каньйони, водоболотні заплави, численні підземні мінералізовані джерела і водоспади, казкові печери. У деяких з цих печер знайдені наскельні малюнки первісних людей. Тут і заповідні урочища з дивовижним розмаїттям рослинного світу, і дикі галявини з десятками видів флори, занесеними до Червоної книги України.

Початок екскурсії по Заставнівщині любителі природи можуть розпочати з огляду експозицій музею, розташованого у Заставні по вулиці Незалежності, 88.

Мандрівна стежка приводить нас до села Хрещатик. Воно здавна славиться святим джерелом, над яким в ніч перед святом Івана Богослова з'являється сяйво. Відомі випадки зцілення людей від різних хвороб, що пов'язані з цілющою водою святого джерела.

У цьому місці в XVII ст. монахами був закладений скит. Пізніше ними заснований монастир, для якого у 1765 р. була збудована церква і каплиця на честь святого Івана Богослова. Сьогодні Хрещатицький монастир вражає туристів своєрідністю і злиттям з природою. Скелястий берег, круті східці, опорні стіни, старі клени з ясенами — все це створює неповторний ансамбль і відкриває туристам чарівний куточок Подністровської Буковини.

Карстова печера "Дуча" — типова порожнина берегової смуги Дністра. Довжина пройденої частини печери — 114 м . На її стінах виявлено цікаві утвори з гіпсу.

Неподалік с. Погорілівка знаходиться геологічна пам'ятка природи державного значення — унікальна триповерхова печера в урочищі "Довгий Яр", де представлено дев'ять з одинадцяті стадій розвитку карстового процесу. Довжина пройденої частини — 377 м . Уся ця унікальна пам'ятка природи — лабіринт виняткової краси.

А от ще декілька цікавих місць і небачених див.

Ландшафтний заповідник "Кадубівська стінка". Стінка розміщена між селами Карбівці і Веренчанка. Кілька потоків із річок формують один, який, протікаючи через долину, раптом зникає через так звану "лійку" під землю, залишаючи долину сухою. Через велику відстань потік виходить на поверхню в реліктову долину, яка має класичні спелеокарстові форми і багата на цінну рослинність.

Совицькі болота — 102 га цінного водоболотного ландшафту заплави річки Совиці-Веренчанської в умовах активного утворення печер. Екскурсію в цьому заказнику можна розпочати від залізничного переїзду при в'їзді до с. Веренчанки.

Товтрівська стінка — це правий борт каньйоноподібної долини Товтрівського потоку з цінними різноманітними печерними утвореннями та рідкісною рослинністю кам'янистих степів.

Карстово-спелеологічний заказник "Чорнопотіцький" знаходиться між селами Юрківці і Погорілівка, його протяжність берегами річки Чорний Потік — 4 км.

Геологічні пам'ятки природи — печера "Піонерка" (с. Погорілівка) та Баламутівська печера (с. Баламутівка). Стоянка первісних людей.

Взагалі, таких природних пам'яток на Заставнівщині — безліч. Це печери "Скитська" (с. Звенячин), "Руїна" (с. Юрківці), "Фуштейка" (с. Погорілівка), "Пісочниця" (с. Баламутівка); I озеро "Бездонне" (с. Бабин); Василівські водоспади (с. Василів), водоспади "Кулівецький" (с. Кулівці), "Фалинецький" (с. Дорошівці) та "Чорнопотіцький" (с. Ч. Потік). Це також і Кадубівський провал (с. Кадубівка), Одайський провал (села Чуньків, Одая); це Ржавинецьке болото (с. Ржавинці) і багато-багато іншого.