Меню

Буковина – край привабливий для туристів!

Чернівецька область України – унікальний край, у якому поєднані історична доля Північної Буковини і частини Бессарабії. Розташована на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, ця земля в силу свого геополітичного становища тривалий час перебувала у складі інших держав. За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу різних держав: впродовж 415 років (1359-1774 рр.) вона була у складі Молдавського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.) – Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період 1918-1940 та 1941-1944 рр.) – Румунії. Майже 48 років (1940-1941 та 1944-1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української РСР, а відтак і СРСР. З  1991 року Чернівецька область – складова незалежної України.

Якщо австрійський уряд був дещо поміркованішим і розсудливішим щодо долі народів своєї поліетнічної держави, то царський режим здійснював жорстоку русифікацію спрямовану на нищення історичної та національної пам'яті. Певні австрійські кола навіть виношували ідею створення Сполучених Штатів Великої Австрії, побудованої за федеральним національно-територіальним принципом (передбачався й український “штат”). Але крах імперії у першій світовій війні не дав здійснитися цьому задумові. За мирним договором Австрія змушена була відмовитися від своїх володінь на користь Румунії. Буковинські та бессарабські українці внаслідок цього більш ніж двадцять років перебували в складі Румунії. Процес національно-державного самовизначення буковинських українців зростав і міцнів, на всю силу заявивши про себе на багатотисячному Буковинському вічі 3 листопада 1918 року, на якому конституційним шляхом на настійні вимоги представників селянства було проголошене природне право українців Буковини на своє державне самовизначення і “прилучення австрійської части української землі до України”. Це фактично була перша вимога народу про створення єдиної соборної Української держави. Бессарабські українці, як відомо, своє право на національно-державне самовизначення здобували збройною боротьбою у Хотинському повстанні у січні 1919 року.

Приклад своїх попередників буковинці повторили на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, під час якого 92,18% його учасників проголосували за незалежність України. Навіть у селах, де більшість складає румунське та молдавське населення, за суверенність України віддали свої голоси більше 90% учасників референдуму.

 
Джерело: oda.cv.ua