Меню

Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини

Музей присвячений дивовижному і все ще малодослідженому явищу - феномену буковинського єврейства в період з кінця вісімнадцятого століття до 40-х років століття двадцятого.

Як створювався музей
Протягом ХХ століття було зроблено декілька спроб створення музею історії буковинських євреїв. Перша відноситься до кінця 20-х років, коли Буковина перебувала у складі Королівської Румунії. Крім архівного документа чернівецької громади, ніяких слідів музею після війни не виявлено.
Друга спроба була зроблена в кінці 90-х років єврейським товариством ім. Штейнбарга. Справа обмежилася виставкою зібраних предметів, але далі музей не отримав розвитку через відсутність фінансування та кадрів дослідників
Незважаючи на те, що значна частина буковинських євреїв у 90-ті роки емігрувала, ідея створення музею продовжувала жити. З ініціативи Чернівецького єврейського громадсько-культурного фонду (голова Йосиф Зісельс) робота над створенням музею поновилася. І в 2008 році, коли у Чернівцях відзначалося два ювілеї - 600-річчя першої писемної згадки про місто, і 100-річчя історичної Чернівецької конференції з мови їдиш, музей був урочисто відкритий.

Наукову концепцію розробила краєзнавець, перший директор музею Наталія Шевченко, а художнє втілення реалізував львівський художник Роман Батіг.

 

Актуальнiсть музею

У створенні музею зацікавлені і євреї, і неєвреї.
Музей важливий як для буковинських євреїв, що живуть тут, так і для тих, якi емігрували, в тому числі для другого і третього покоління вихідців з Буковини. Вони активно збирають матеріали про свою історію та зацiкавленi, щоб вона була представлена на гідному рівні.
Музей не менш важливий для громадян сучасної України різних національностей - тих, хто любить і хоче знати історію рідного краю, і тих, кому цікавий феномен єврейського народу, який після двох тисяч років життя у вигнанні зумів побудувати свою національну державу.
Разом з тим в Україні є прояви антисемітизму і ксенофобії, замішані на неуцтві та забобонах щодо євреїв. Крім того, виросло молоде покоління, яке взагалі не знає про феномен багатонаціональності Буковини, який існував протягом XIX і до середини ХХ століття. Тому так важлива просвітницька функція музею.
Музей необхідний і гостям нашого краю, які цікавляться буковинською історією у всьому її розмаїтті.

Маючи на увазi, що Буковина має велику єврейську діаспору, музей розраховує на всебічну допомогу земляцтв, дослідників і нащадків колишніх буковинців. Вже сьогодні є безліч свідчень того, що ідея створення музею знаходить відгук в умах і душах буковинців з різних країн.
Історія буковинських євреїв і той інтерес до неї, який присутній в суспільстві, дозволяють сподіватися на успіх музейного проекту. Тільки так може бути збережено зв'язок і спадкоємність поколінь, трагічний розрив яких роз'єднує суспільство.

Концепцiя

Музей не повинен бути єврейським музеєм "взагалі", але повинен прагнути бути "субетнічнім" музеєм, тобто відображати і підкреслювати характерні риси саме буковинського єврейства, буковинського феномена XIX ст. - початку ХХ ст., який суттєво відрізнявся від феноменів сусідніх - галицького, бессарабського і подільського єврейства.

Мета і завдання музею

Мета музею - передача інформації про життя, історію та культуру буковинських євреїв, ознайомлення з цією інформацією самих широких верств суспільства.
Завдання - збереження історії народу, показ її основних етапів аж до 1941 р., відтворення атмосфери і духу епохи, що пішла.


 

Історична довідка про євреїв Буковини

Історія буковинських євреїв налічує близько п'ятисот років. Цей період включає існування громади у складі найбільших світових імперій - Турецької та Австро-Угорської, а також Королівської Румунії і СРСР. Все це наклало відбиток на культуру і побут іудеїв, які відчували вплив культур народів, серед яких вони жили ...

Постійна експозиція розгорнута на невеликій площі близько 53 кв.м. у двох залах на першому поверсі колишнього Єврейського національного дому. Незважаючи на обмеженість площі, експозиція створює кілька рознесених по вертикалі змістовних ярусів, або кіл:
- верхнє, архітектурне коло - фризи з фотографіями єврейських релігійних і громадських будівель Буковини;
- середнє, зодіакальне коло, що представляє єврейський релігійний рік, позначений знаками Зодіаку;
- нижнє, інформаційне коло - 12 настінних планшетів, на яких хронологічно представлений період їснування єврейської громади, починаючи з кінця XVIII ст. і до середини ХХ ст.
Водночас всі ці кола символізують послідовну трансформацію єврейської енергетики - від домінуючої релігійної наприкінці ХVIII - на початку ХIХ століття, через освітню та культурну домінанту другої половини ХIХ ст., до політичної активності початку ХХ століття.
Значна кількість експонатів – оригінальні книги, документи, поштові листівки, предмети побуту та релігії.
У першій залі представлена загальна інформація та державні документи щодо євреїв на Буковині часів Австрії. Акцентується увага на традиції, релігійному житті та обрядах юдеїв. Тут демонструються матеріали, присвячені діяльності двох великих рабинських династій – цадика Менахем Менделя Хагера з Вижниці та Садагурського вундерребе Ісроеля Фрідмана (Ружинського цадика).
Крім того, в експозиції обладнаний "шаббатний куточок" - частина інтер'єру кімнати традиційної єврейської домiвлi, зі столом, за яким родина зустрічає наступ Суботи.

Цікаво представлене народне єврейське мистецтво, зокрема, унікальні олійні розписи в діючій синагозі "Бейт-Тфіла Біньямін" у Чернівцях, та надгробні камені-мацеви зі старих буковинських кладовищ.

Експозиція великої зали знайомить з єврейським культурним та політичним рухом кінця ХIХ – початку XX ст., а також з повсякденним життям євреїв, їх професіями, уподобаннями та духовними потребами. Значне місце посідають матеріали, присвячені розвитку та діяльності Чернівецької міської єврейської громади. Тут показані різні сторони життя міських євреїв, представлені фотографії визначних громадських діячів.
Початок ХХ ст. у житті буковинського єврейства був відзначений виходом на політичну арену, створенням політичних спілок та партій, боротьбою різних течій у суспільному житті. Передусім це відображалося у різноманітних партійних періодичних виданнях, які показані в експозиції.
Окреме місце посідають матеріали, присвячені діяльності культурних товариств, що протистояли німецькій, а пізніше румунській асиміляції. Ґрунтовна розповідь присвячена першій всесвітній конференції з мови їдиш 1908 р.
У період між двома Світовими війнами культура відігравала вагому роль в житті буковинського єврейства. Театр і книга – це те, без чого не можна уявити буковинського єврея. Буковина дала світові низку відомих науковців, письменників та поетів, артистів і музикантів. В експозиції представлені визначні майстри слова німецькомовної та їдишистської літератури: Елієзер Штейнбарґ, Іцик Манґер, Пауль Целан, Роза Ауслендер, Карл Еміль Францоз та інші. Яскраві таланти працювали у станковому живописі, пластиці та графіці: Артур Кольник, Бернард Редер, Ізю Шерф тощо.
Єдиний, ще не завершений стенд призначається для документів та фото, що відображають термін совєтської окупації Буковини (1940-1941 рр.).
Катастрофа Другої світової війни не оминула буковинців. Документи архіву, фотографії, свідчення учасників цих трагічних подій завершують стислу експозицію історії буковинського єврейства.

Предметний ряд музейної експозиції яскраво та наочно доповнює розповідь про духовне та повсякденне життя євреїв Буковини. Автентичні побутові речі дають уявлення про атмосферу давніх часів і наповнюють її реальним змістом.

Адреса музею:

58000, м. Чернівці, Театральна площа, 5,

 e-mail: evromus@rambler.ru Тел. 8 (0372) 55-06-66

Джерело: .ji.lviv.ua